Свято-Успенський храм

У серпні відзначають три Спаси. У народному варіанті, Медовий, Яблучний та Горіховий.

Чому саме Спас?  Вважається, що назва дана на честь Христа Спасителя (Спаса). Хоча є інші варіанти, як, наприклад, «спас» означає «рятувати себе» вживанням рослинної їжі.

Перший Спас (Медовий Спас) відзначається 14 серпня, у народі його називають Медовий Спас або Маковей.

В цю пору починають збирання та освячення меду нового врожаю. Звідси і назва Медовий.

У цей день православні святкують Походження чесних древ Животворчого Хреста Господнього.

Медовим Спасом у народі називають православне свято у перший день Успенського посту, встановлений у 9 столітті на честь винесення  Хреста Господнього.

Із передання Церкви, Хрест Господній одразу після віднайдення його царицею Єленою був розділений на дві частини, одну з яких залишили в Єрусалимі, а іншу відправили до Константинополя. Цю другу частину і покладали з великими урочистостями на престолі Софійського собору.

У місті Константинополі (нині Стамбул) вибухнула страшна епідемія. Ані лікарі, ані знахарі не знали, як її перемогти. Тоді місцеві священики винесли з храму Святої Софії частинку хреста, на якому розіп’яли Ісуса Христа, і освятили місцеві водоймища. Після цього хвороба зникла і більше ніколи не поверталася. У Константинополі з давніх-давен існував звичай проносити Чесне Древо Хреста вулицями міста. Вважалося, що це захистить мешканців від усіляких хвороб.  До дня Успіння Пресвятої Богородиці Древо Хреста було доступне всім християнам для поклоніння.

З першого Спаса починається Успенський піст, присвячений Божій Матері, її Успінню (кінчині), це свято відзначається 28 серпня за новим стилем. Піст суворий – з 14 по 27 серпня, хоча, якщо можна так сказати, і легкий, тому що стіл ломиться від великої кількості різноманітних дарів природи.  

Називають Медовий Спас і Макавеєм – на честь мучеників Маккавеїв,

 14 серпня – день їх пам’яті. Семерих братів – Авима, Антоніна, Гурія, Єлеазара, Євсевона, Аліма і Маркелла – стратив сирійський цар Антіох Епіфан у 166 році до н. е. Він хотів, щоб піддані поклонялися язичницьким богам, але сім’я Маккавеїв відмовилася. Цар убивав братів одного за одним на очах матері, але ніхто з них не зрадив своєї віри — брати були страчені, а мати померла, не витримавши мук. З того часу цього дня прийнято почитати сім’ю мучеників.

На утрені перед Великим славослів’ям настоятель одягає повне облачення. Під час Великого славослів’я, при співі Трисвятого, настоятель звершує кадіння престолу (тричі) і при співі «Святий Боже» в третій раз (похоронним розспівом) виносить Хрест на голові з воздухом північними дверима (іконостасу). Перед ним несуть два світильники. Зупинившись на амвоні, священик виголошує «Премудрість прости», потім при співі тропаря “Спаси, Господи, люди Твоя” покладає Хрест на аналой. Здійснюється триразове поклоніння (земні поклони) Хресту при співі «Кресту Твоєму поклоняемся, Владико, і Святое Воскресение Твое славим»; співаються особливі стихири, під час яких настоятель здійснює помазання народу єлеєм.

У сучасній богослужбовій практиці Української Православної Церкви напередодні (тобто 13 серпня) увечері звершується вечірня й утреня служба. Перед вечірньою відбувається перенесення Хреста з жертовника на престол за чином, установленим для Хрестопоклонного Тижня. Якщо ж утреня відправляється зранку, то Хрест переноситься на престол після відпусту вечірної.

Відповідно до чину Мале освячення води 14 серпня відбувається до або після Літургії. За традицією разом із освяченням води здійснюється освячення меду. Прийнятий для свята колір літургійних шат — фіолетовий (темно-червоний). 

«Христос терпів і нам велів», — говорить народна мудрість. Хрест — символ любові, що спонукає до терпіння, а піст — період посиленого терпіння, зосередженого несення свого особистого хреста, яким душа очищується і рятується. Тому хрестоношення — суть посту як такого, незалежно від тривалості або зв’язку з тим чи іншим святом.