«Дева днесь предстоит в Церкви, и с лики святых невидимо за ны молится Богу: ангели со архиереи покланяются, апостоли же со пророки ликовствуют: нас бо ради молит Богородица Превечнаго Бога»

– це чудове явище Матері Божої сталося в середині Х століття у Константинополі, у Влахернській церкві, де зберігалася риза Богоматері, Її головний покрив (омафорій) та частина пояса, перенесені з Палестини у V столітті.

У недільний день, 1 жовтня (за старим стилем),а 14 жовтня (за новим стилем) під час всенощного чування, коли храм був переповнений молящими, святий Андрій, Христа заради юродивий , о четвертій годині ночі, піднявши очі до неба, побачив Пресвяту Владичицю, що йде по повітрю, Ангелом святим і осяяним небесом. Святий Хреститель Господній Іоанн і святий апостол Іоанн Богослов супроводжували Царицю Небесну. Схиливши коліна, Пресвята Діва почала зі сльозами молитися за християн і тривалий час перебувала в молитві, потім, підійшовши до Престолу, продовжувала Свою молитву, закінчивши яку. Вона зняла зі Своєї голови покривало і розпростерла його над людьми, що молилися в храмі, захищаючи їх від ворогів видимих ​​і невидимих. Пресвята Владичиця сяяла небесною славою, а покрив у руках Її виблискував «більше сонячних променів». Святий Андрій з трепетом споглядав дивне бачення і запитав свого учня, блаженного Єпіфанія, що стояв поруч із ним: «Чи бачиш, брате, Царицю і Пані, що молиться за весь світ?». Єпіфаній відповів: «Бачу, святий отче, і лякаюся». Преблагословенна Богородиця просила Господа Ісуса Христа прийняти молитви всіх людей, які закликають Його Пресвяте Ім’я і вдаються до її заступництва. «Царю Небесний, – говорячи в молитві на повітрі з Ангели стоїть Всенепорочная Цариця, – прийми всяку людину, що молиться до Тебе і закликає Ім’я Моє на допомогу, нехай не відійде від Обличчя Мого худий і непочутий».

Святі Андрій і Єпіфаній, які удостоїлися споглядати молитву Богоматір, «довгий час дивилися на розпростерте над народом покривало і на блискучу блискавку славу Господню; доки була там Пресвята Богородиця, мабуть було й покривало; після відходу її, сталося і воно невидимим, але, взявши його з Собою, Вона залишила благодать, що була там». У Влахернській церкві збереглася пам’ять про дивовижне явище Богоматері.

У свято Покрови Пресвятої Богородиці ми просимо у Цариці Небесного захисту і допомоги: «Згадай нас у Твоїх молитвах, Пресвята Діво Богородиця, нехай не загинемо за множення гріхів наших, покрий нас від всякого зла і лютих напастей; бо на Тебе покладаємо надію, і святого Твого Покрова святкуємо, Тя величаємо».

Тропарь Покрова Пресвятой Богородицы

Днесь, благовернии людие, светло празднуем, осеняеми Твоим, Богомати, пришествием, и к Твоему взирающе пречистому образу, умильно глаголем: покрый нас честным Твоим Покровом, и избави нас от всякаго зла, молящи Сына Твоего Христа Бога нашего спасти души наша.

Молитва Покрова Пресвятой Богородицы

О, Пресвятая Дево, Мати Господа вышних сил, небесе и земли Царице, града и страны нашея Всемощная Заступнице! Приими хвалебно-благодарственное пение сие от нас, недостойных раб Твоих, и вознеси молитвы наша ко Престолу Бога Сына Твоего, да милостив будет неправдам нашим, и пробавит благодать Свою чтущим всечестное имя Твое и с верою и любовию покланяющимся чудотворному образу Твоему. Несмы бо достойни от Него помиловани быти, аще не Ты умилостивиши Его о нас, Владычице, яко вся Тебе от Него возможна суть. Сего ради к Тебе прибегаем, яко к несомненней и скорей Заступнице нашей: услыши нас, молящихся Тебе, осени нас вседержавным покровом Твоим, и испроси у Бога Сына Твоего: пастырем нашим ревность и бдение о душах, градоправителем мудрость и силу, судиям правду и нелицеприятие, наставником разум и смиренномудрие, супругом любовь и согласие, чадом послушание, обидимым терпение, обидящим страх Божий, скорбящим благодушие, радующимся воздержание, всем же нам дух разума и благочестия, дух милосердия и кротости, дух чистоты и правды. Ей, Госпоже Пресвятая, умилосердися на немощныя люди Твоя; разсеянныя собери, заблуждшия на путь правый настави, старость поддержи, юныя уцеломудри, младенцы воспитай, и призри на всех нас призрением милостиваго Твоего заступления, воздвигни нас из глубины греховныя и просвети сердечныя очи наша ко зрению спасения, милостива нам буди зде и тамо, в стране земнаго пришельствия и на страшнем суде Сына Твоего; преставльшияся же в вере и покаянии от жития сего отцы и братию нашу в вечней жизни со Ангелы и со всеми святыми жити сотвори. Ты бо еси, Госпоже, Слава небесных и Упование земных, Ты по Бозе наша Надежда и Заступница всех, притекающих к Тебе с верою. К Тебе убо молимся, и Тебе, яко Всемогущей Помощнице, сами себе и друг друга и весь живот наш предаем, ныне и присно и во веки веков. Аминь.