У Єрусалимі, 4 .05.2924 р., зійшов Благодатний вогонь. Патріарх вийшов із Кувуклії, в якій молився за поблажливість вогню, і передав його людям. Паломники запалили свічки та лампади, багато віруючих стали «вмиватися» полум’ям. Святе світло, як його по-іншому називають, завжди сходить у різний час, але в останні роки віруючі чекають на це диво близько півгодини з того моменту, як патріарх заходить до Труни Господньої. У гробниці заздалегідь приготовлено лампада і 33 свічки – за кількістю років земного життя Христа. Благодатний вогонь відразу ж розносять ланцюжком від свічок патріарха і передають один одному.
·Іерусалимський патріарх Діодор I (1981—2000) в якості глави Церкви 19 років підряд приймав Благодатний вогонь. В інтерв’ю він поділився подробицями чуда:
“Коли згаснуть всі вогні, я нахиляюся і входжу в передній боковий вівтар Гробу. Звідти в темряві я знаходжу шлях у внутрішній боковий вівтар… Там я схиляю коліна зі священним страхом і… вимовляю певні молитви, передані нам через сторіччя, і чекаю. Іноді очікування триває кілька хвилин, але зазвичай диво відбувається відразу після прочитання молитов. З надр каменю, на якому лежало Тіло Христа, виходить невимовне Світло. Як правило, він має блакитний відтінок, проте колір може змінюватися… Щороку він постає по-різному. Іноді він покриває тільки труну, іноді заповнює світлом кувуклію так, що люди, що стоять зовні… бачать, що приміщення заповнилося Світлом.
Світло це не палить. За всі 16 років мого патріаршества в Єрусалимі я жодного разу не обпалив бороду під час отримання Світла… У певному місці це Світло піднімається догори, утворюючи стовп, полум’я якого має іншу природу, і так я можу запалити від нього свої свічки. Це диво… робить Воскресіння Христове настільки живим для нас, ніби воно відбулося лише кілька років тому… Я живу в Єрусалимі з 1939 року, відколи прийшов до міста у віці 15 років. Всі ці роки я був присутній на службі сходження Святого Світла і став очевидцем чуда 61 раз. Для мене не існує питання, вірю я в диво чи ні. Я знаю, що воно справжнє”.