Святкування Собору Архістратига Божого Михаїла та інших Небесних Сил безтілесних встановлено на початку IV століття на Помісному Лаодикійському Соборі, який був за кілька років до I Вселенського Собору. Лаодикійський Собор 35-м правилом засудив і відкинув єретичне поклоніння ангелам як творцям і правителям світу і утвердив їхнє православне шанування. Здійснюється свято у листопаді – дев’ятому місяці від березня (з якого в давнину починався рік) – відповідно до числа 9-ти чинів Ангельських. Восьмий день місяця вказує на майбутній Собор усіх Сил Небесних у день Страшного Суду Божого, який святі отці називають «днем восьмим», бо після віку цього, що триває седмицями днів, настане «день осмий», і тоді «прийде Син Людський у славі своїй». і всі святі Ангели з Ним» (Мт. 25, 31).
Ангельські чини поділяються на три ієрархії – вищу, середню і нижчу. Кожну ієрархію становлять три чини.
До вищої ієрархії входять: Серафими, Херувими та Престоли. Ближче за всіх Пресвятої Трійці чекають шестокрилаті Серафими (Пламеніючі, Вогняні) (Іс. 6, 2). Вони горять любов’ю до Бога та інших спонукають до неї. Після Серафимів на Господа чекають багаточитні Херувими (Бут. 3, 24).
Їхнє ім’я означає: вилив премудрості, просвітництво, бо через них, що сяють світлом Богопізнання і розуміння таємниць Божих, посилається премудрість і просвіта для істинного Богопізнання.
За Херувимами – чекають Богоносні за благодаттю, даною їм для служіння, Престоли (Кол. 1, 16), які таємниче і незбагненно носять Бога. Вони служать Божому правосуддю. Середню Ангельську ієрархію становлять три чини: Панування, Сили та Влади.
Панування (Кол. 1, 16) панують над наступними чинами Ангелів. Вони наставляють поставлених від Бога земних володарів мудрого управління. Панування вчать володіти почуттями, приборкувати гріховні бажання, поневолювати тіло духу, панувати над своєю волею, перемагати спокуси.
Сили (1 Пет. 3, 22) виконують Божу волю. Вони творять чудеса і посилають благодать чудотворення та прозорливості угодникам Божим. Сили допомагають людям у несенні послуху, зміцнюють у терпінні, дарують духовну фортецю та мужність.
Влада (1 Пет. 3, 22; Кл. 1, 16) має владу приборкувати силу диявола. Вони відбивають від людей бісівські спокуси, стверджують подвижників, оберігають їх, допомагають людям у боротьбі зі злими помислами. У нижчу ієрархію входять три чини: Початки, Архангели та Ангели.
Початки (Кол. 1, 16) керують нижчими ангелами, направляючи їх до виконання Божественних наказів. Їм доручено керувати всесвітом, охороняти країни, народи, племена. Початки наставляють людей віддавати кожному честь, яка відповідає його звання. Навчають начальників виконувати посадові обов’язки не заради особистої слави та вигод, а заради честі Божої та користі ближніх.
Архангели (1 Сол. 4, 16) благовістять про велике і преславне, відкривають таємниці віри, пророцтва та розуміння волі Божої, зміцнюють у людях святу віру, просвітлюючи їхній розум світлом Святого Євангелія.
Ангели (1 Пет. 3, 22) найбільш близькі до людей. Вони сповіщають про наміри Божі, наставляють людей до доброчесного і святого життя. Вони зберігають віруючих, утримують від падінь, відновлюють занепалих, ніколи не залишають нас і завжди готові допомогти, якщо ми забажаємо.
Усі чини Небесних Сил мають загальну назву Ангелів – по суті свого служіння. Господь відкриває Свою волю вищим Ангелам, а вони, своєю чергою, просвічують інших.
Над усіма дев’ятьма чинами поставлений Господом святий Архістратиг Михайло (ім’я його в перекладі з єврейської – «хто як Бог») – вірний служитель Божий, бо він скинув з Неба пишну денницю з іншими загиблими духами. А до решти ангельських сил він вигукнув: «Вонмем! Станемо добре перед Творцем нашим і не помислимо неугодного Богові!
Через нього з’явилася Сила Господня, що знищила єгиптян і фараона, які переслідували ізраїльтян. Архістратиг Михайло захищав Ізраїль у всіх лихах. Він явився Ісусові Навину і відкрив волю Господа на взяття Єрихона (Нав. 5, 13–16). Сила великого Архістратига Божого з’явилася в знищенні 185 тисяч воїнів царя Ассирійського Сеннахирима (4 Цар. 19, 35), в поразці нечестивого вождя Антіохова Іліодора і в огорожі від вогню трьох святих отроків – Ананії, Азарії і Миса. вклонитися ідолу (Дан. 3, 92–95)
За волею Божою, Архистратиг переніс пророка Авакума з Юдеї до Вавилону, щоб дати їжу Даниїлу, в реві з левами ув’язненому (кондак акафіста, 8). Архангел Михайло заборонив дияволу явити юдеям тіло святого пророка Мойсея для обожнення (Юд. 1, 9).
Святий Архангел Михаіл виявив свою силу, коли він чудово врятував юнака, кинутого грабіжниками в море з каменем на шиї біля берегів Афона (Афонський Патерик).
Святі Архангели
Зі Священного Письма та Священного Передання відомі Архангели:
Гавриіл – фортеця (сила) Божа, провісник і служитель Божественного всемогутності (Дан. 8, 16; Лк. 1, 26);
Рафаїл – лікування Боже, цілитель людських недуг (Тов. 3, 16; 12, 15);
Уриїл – вогонь чи світло Боже, просвітитель (3 Езд. 5, 20);
Селафіїл – молитовник Божий, що спонукає до молитви (3 Езд. 5, 16)
; Єгудиїл – славлячий Бога, що зміцнює тих, хто трудиться для слави Господньої, і клопочеться про відплату їм за подвиги;
Варахіїл – роздавач благословення Божого на добрі справи, що просить людей милості Божої;
Єреміїл – піднесення до Бога (3 Єзд. 4, 36).
На іконах Архангели зображуються відповідно до роду їхнього служіння:
Михаіл– зневажає ногами диявола, у лівій руці тримає зелену фінікову гілку, у правій – спис з білою хоругвою (іноді полум’яний меч), на якій накреслено червлений хрест.
Гавриїл – з райською гілкою, принесеною ним Пресвятою Діві, або з ліхтарем у правій руці, що світиться, і дзеркалом з яспису – у лівій.
Рафаїл – тримає судину з цілющими зіллями в лівій руці, а правою веде Товію, що несе рибу.
Уріїл – у піднятій правій руці – оголений меч на рівні грудей, в опущеній лівій руці – «полум’я вогняне».
Селафіїл – у молитовному положенні, що дивиться вниз, руки складені на грудях.
Єгудиїл – у правиці тримає золотий вінець, у шуйці – бич із трьох червоних (або чорних) вервій.
Варахіїл – на його одязі безліч рожевих кольорів.
Єреміїл – тримає в руці ваги.