Свято-Успенський храм

1-е послан. Іоанна 4:8-19 ” Хто не любить, той не знає Бога, бо Бог є любов!”

А яка вона це Божественна любов?

У земному світі різні почуття та переживання, іменуються любов’ю Любов до природи, любов до вітчизни, любов до матері, батька, любов до Бога.

 Нашу християнську любов можна висловити словами апостолів:

«Господь мій і Бог мій!» (Ін,),

 «Господи, Ти вся веси, Ти веси, бо люблю Тебе» [Ін).

 А можна й так: «Господи! Ти для мене Все і Вся»

Але це наша любов до Бога.

 А ось свою Божественну любов Господь показує нам на прикладі батька та блудного сина.

«Батьку, я відійду від тебе в країну далеку»

Защеміло серце у батька, згас його погляд, але стримав сльозу. Не дорікнув. не заперечив…

«Іди, синку. Бог тебе благословить»

Чи не так і ми віддаляємося від Бога у світ спокус, ріжемо гріхами свою душу, сіємо зло і ненависть, живемо у чаду пристрастей, забуваючи про те, що Бог чекає нас і, як і раніше, любить нас

Інакше навіщо Він стільки вистраждав заради нас. Став людиною, терпів наруги, знущання, побиття. Був розіп’ятий на Хресті, помер, спустився в пекло, щоб врятувати кожну людську душу

Нас ще не було, ми ще не народилися, а Христос уже терпів муки за ті гріхи, які ми потім будемо чинити.

І досі Він продовжує страждати за нас.

Кожне зло, зроблене нами, це ще крапля Його Божественної крові, ще один удар і ще один Його стогін. все це заради мене, заради кожного з нас.

Є люди, які пізнали Божу любов не за книгами, не за підручниками Богослов’я.

Преподобні отці осягали Бога і Його Божественну любов у благодаті, яку вони отримували від Нього.

«О, якби знав увесь світ знав, як Бог нас любить, і як солодка Його любов!» вигукує Силуан Афонський

«Коли душа пізнає любов Божу Духом Святим, тоді вона ясно відчуває, що Господь – нам батько найрідніший найближчий, найдорожчий…» (пр. Силуан Афонський)

 Але є ще приклад всепрощаючої любові до блудного сина. Це любов матері.

Може так статися, що її син став недолугою людиною. Він може стати злою і поганою людиною. Але яким би він не був мати все одно продовжуватиме його любити і шкодувати. Вона неодноразово говорила йому, як правильно жити.

Наставляло його, умовляла, але він не слухав

Мати не може нічого змінити, син зробив свій вибір.

Вона чекатиме і сподіватиметься, що він зміниться, одумається, виправиться, що зможе повернутися до рідного дому і жити в ньому зі миром!

І над усією цією материнською любов’ю стоїть найвища «О Всепетая Мати!», обіймаючи, покриваючи і проливаючи за нас сльози.

Далека країна, в яку пішов блудний син – це світ.

А сам блудний син – це наш розум який блукає цим світом, шукаючи нам свинячу їжу. Він бродить всюди, викопуючи з бруду загибельну їжу відчуттів та насолод.

Батьківщина, в якій на нас чекає Небесний Батько – це наше серце.

Нашому блудному розуму треба повернутися в рідну домівку, в наше серце, знайти туди дороги. І тоді мир, любов, злагода та радість запанують у ньому.

Амінь

Настоятель Свято-Успенського храму о. Петро.